Мій дім – моя фортеця?
МГО «МИ УКРАЇНЦІ» розпочинає рубрику «ЕКОЛОГІЧНЕ ДОВКІЛЛЯ». Відкриє цю рубрику журналістка Оксана Настенко.
Мій день, так як і в багатьох українців у цьому місті, розпочинається з нетерплячого писку будильника рівно о 6.00. Чоловік, діти, мейк-ап нашвидкоруч, недопита вже охолола чашка кави і потім ранкова пробіжка до метро серед таких же сонних та постійно поспішаючих людей…
Час біжить все швидше і ми цілий день намагаємось його наздогнати. Тож ввечері, повертаючись втомлені з роботи, ми переступаємо поріг під’їзду багатоповерхівки в надії на спокій та відпочинок і натикаємось на… сміття. Лише входячи в під’їзд, ми вдихаємо затхлий запах старої штукатурки, ржавих труб та мокрої шерсті, дивлячись на розкидані рекламки, пісок, використані презервативи. Звичайно такий антураж не покращує ні нашого настрою, ні сприяє покращенню здоров’я людині, якій «пощастило з ЖЕКом, що хазяйнує в даному під’їзді».
Такі поняття як «ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ» та «ДОБРОБУТ» давно вже вмерли під кілограмами пилу втрамбованого часом та недбалістю двірників. Всі спроби таких нещасних під’їздів вплинути на керівництво ЖЕКу натикається на хамство посадових осіб та байдужість виконавців своїх прописаних, але добре схованих від уламків совісті, обов’язків.
— Конкретні приклади?! – запитає чиновник, читаючи ці рядки.
— Немає проблем – відповім я. Класичним взірцем проблеми під’їзду є будинок за адресою Бульвар Івана Лепсе 57/38; під’їзд №8. Тут не мили підлогу вже дуже давно, років з 8, як стверджують старожили. Якщо бути точнішим, то після кожного дзвінка у столичний КОЛЛ-ЦЕНТР роздратовані двірники розливають пів відра холодної води на останньому поверсі, щедро засипають у цю калюжу хлорку (мовляв, хай знають мешканці, як скаржитись) і тягнуть шваброю по сходах цю жижу до першого поверху. Хлор, взаємодіючи з водою, наповнює повітря отруйними випарами, які вперто лізуть у квартири, нагадуючи людям через легені, що не треба бажати того, що ніколи не буде досягнуто – ЧИСТОТИ.
Приховані небезпеки якими весь цей бруд успішно насичує ваше повсякденне життя, отруює нас та наших дітей. Адже якщо й вдається врятуватись від сторонніх зовнішніх запахів та бруду у квартирі, то від грибків та шкідливих мікроорганізмів звільнитися просто неможливо – за роки комфортного існування вони просочили собою весь навколишній простір.
Мешканці таких будинків наче забули, що проживають у великому європейському місті та витрачають значні кошти за квартиру та комунальні послуги. Вони забули, що найняли номінально робітників ЖКХ і платять їм гроші… вочевидь співробітники ЖКХ також про це забули.
Вони відключають без попередження воду на декілька днів, не вивозять вчасно сміття, а потім виставляють неймовірні рахунки, які, звичайно ж, мешканці зобов’язані вчасно оплатити. Вони виконують прибирання та ремонтні роботи лише у тому об’ємі, який вигідний виключно їм. Вони заставляють вас просиджувати у довжелезних чергах. І усе це за ваші ж гроші. Складається враження, що не ми з вами, а вони найняли на роботу нас.
— Грошей у ЖКХ не вистачає… – зараз скаже чиновник – фінансування кульгає, заборгованість по оплаті, робітників катма…
— То фінансування настільки відрізняється між ЖКХ різних під’їздів одного будинку? – відповім я – Може все таки справа у знанні та виконанні власних обов’язків? Хоча, певна річ, простіше не прибирати у під’їзді, вигідніше вивезти сміття один раз, замість трьох, відключити воду на тиждень, замість того, щоб вчасно полагодити труби, а підвал можна взагалі цвяхами позабивати, для комфортного розплодження грибка, комах та гризунів…
А ви зараз скажете: «Стільки разів писали про це і нічого ж не міняється. То що, безвихідь?»
Ні, не безвихідь. Перш за все ви повинні знати, які послуги повинен надавати ЖКХ без додаткової оплати згідно складеного договору і куди звертатись у випадку невиконання цих умов. Перегляньте свій договір! А як стати господарем у власному домі, який справді стане безпечною фортецею для вас та вашої сім’ї поговоримо у наступному номері.
Оксана Настенко
