Відкрите звернення Міжнародної громадської організації «Ми Українці»
Кожен, хто уболіває за долю України, розуміє, що влада має припинити насильство. Годі сіяти чвари і братовбивство! Така принципова позиція МГО «Ми Українці». Така воля нашого народу.
Диво дивне з нами коїться, браття українці. Однією рукою граціозно здіймаємо над світом «Кобзар» великого Тараса (бо ж ось-ось його роковини), а іншою - що є сили кийком гамселимо свого брата. «І день і ніч... орють лихо, лихом засівають. А що вродить? Побачите, які будуть жнива!» - застерігає можновладців Кобзар з позаминулого століття, а вони: «кайданами міняються, правдою торгують.» І це у двадцять першому столітті. І це у нас, на Україні...
Й не віриться, що за вікном української хати велика руїна. Навіщо? Навіщо третій місяць поспіль «люд потомлений» гуртується на майданах заради тільки того, щоб царедворці, яких він обрав своїми слугами, його почули і зрозуміли? Щоб повсюдно розквітали міста і села (а не у заповідниках маєтки і вілли). Заможнішав весь народ ,а не купка обраних сімей. Нарешті, щоб наповнювалось життєдайним змістом вікопомне твердження, що Київ був, є і буде матір'ю городов Руських! Та влада важко хвора і поки що глухоніма до вимог свого народу. Коли він сумирно просив - зневажала і злорадствувала. Коли почав волати, затикала пельку і погрожувала. Коли вийшов на барикади, кинула проти нього «жандармів» і пригостила кулями. «Схаменіться, недолюди, діти юродиві! Подивіться на рай тихий, на свою країну, полюбіте щирим серцем...» вкотре благає тиранів замислитись над долею неньки України Тарас Шевченко. Бо ж двісті років тому Господь заповідав нам його страдницьке життя й благословив довічно стояти на сторожі свого краю. Тому Кобзар, як ніхто інший, сьогодні і завжди має на це право.
Мало не луснуть від словоблуддя Інтернет-сайти, не спалахне від перегріву телерадіоефір, не захлинуться від громовиці гучномовці: «Лупайте сю скалу! Лупайте брат брата!» І потішаються з того друзі й недруги заморські. І беруться гудити нас, мирити, повчати аби тільки свої інтереси якомога вигідніше прилаштувати. Показово лицедіють та наполегливо інструктують нові вуличні чвари північні наставники. Світова спільнота єднається в бажанні покінчити з «українським питанням». Колись уже що не століття ми це проходили. І не порозумнішали? На жаль. «Розкуйтеся, братайтеся! У чужому краю нешукайте, не питайте, того, що немає. І на небі, а не тільки на чужому полі. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.»
Із великою надією на усвідомлення українцями сутності Послання « І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм» Міжнародна громадська організація «Ми Українці» вирішила ще раз осмислити, виокремити і оприлюднити ці, більш ніж актуальні для поточного моменту поетичні рядки Великого Кобзаря.
Рада Старійшин МГО "Ми Українці"
31.01.2014