Міжнародне гуманітарне об'єднання«Ми українці»
Єднаймося, українці!

Відкрите звернення Міжнародної громадської організації «Ми Українці»

Кожен, хто уболіває за долю України, розуміє, що влада має припинити насильство. Годі сіяти чвари і братовбивство! Така принципова позиція МГО «Ми Українці». Така воля нашого народу.

Диво дивне з нами коїться, браття українці. Однією рукою граціозно здіймаємо над світом «Кобзар» великого Тараса (бо ж ось-ось його роковини), а іншою - що є сили кийком гамселимо свого брата. «І день і ніч... орють лихо, лихом засівають. А що вродить? Побачите, які будуть жнива!» - застерігає можновладців Кобзар з позаминулого століття, а вони: «кайданами міняються, правдою торгують.» І це у двадцять першому столітті. І це у нас, на Україні...

Й не віриться, що  за вікном української  хати велика руїна. Навіщо? Навіщо третій місяць  поспіль «люд потомлений» гуртується  на майданах  заради тільки того, щоб  царедворці,  яких він  обрав своїми слугами,  його почули і зрозуміли? Щоб  повсюдно розквітали міста і села (а не у заповідниках маєтки і вілли). Заможнішав  весь народ ,а не купка обраних сімей. Нарешті,  щоб наповнювалось  життєдайним змістом вікопомне твердження, що  Київ був, є і буде матір'ю  городов  Руських! Та  влада  важко хвора і поки  що глухоніма до вимог свого народу. Коли  він сумирно просив - зневажала і  злорадствувала. Коли  почав  волати,  затикала пельку і погрожувала. Коли  вийшов на барикади, кинула проти  нього «жандармів» і  пригостила кулями.  «Схаменіться, недолюди, діти  юродиві! Подивіться на рай  тихий,  на свою країну,  полюбіте  щирим серцем...» вкотре  благає  тиранів замислитись над долею  неньки України Тарас Шевченко.  Бо  ж двісті  років тому  Господь  заповідав  нам його  страдницьке  життя й  благословив  довічно  стояти  на сторожі свого краю.  Тому Кобзар, як  ніхто інший, сьогодні і завжди має на це право.

Мало  не луснуть від словоблуддя Інтернет-сайти, не  спалахне від перегріву телерадіоефір, не  захлинуться від громовиці  гучномовці: «Лупайте сю скалу! Лупайте брат брата!» І потішаються з того друзі й  недруги заморські. І беруться  гудити нас, мирити, повчати  аби тільки свої  інтереси якомога  вигідніше прилаштувати. Показово лицедіють та наполегливо інструктують нові вуличні чвари північні наставники. Світова  спільнота єднається  в бажанні покінчити з «українським  питанням». Колись уже  що не століття  ми це  проходили. І  не порозумнішали? На жаль. «Розкуйтеся, братайтеся! У чужому  краю  нешукайте, не питайте,  того, що немає.  І на небі, а не  тільки  на чужому  полі. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.»

Із великою надією на усвідомлення українцями сутності Послання « І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм» Міжнародна громадська організація «Ми Українці» вирішила ще раз осмислити, виокремити і оприлюднити ці, більш ніж актуальні для поточного моменту поетичні рядки Великого Кобзаря.

Рада Старійшин МГО "Ми Українці"

31.01.2014