Міжнародна громадська організація«Ми українці»
Єднаймося, українці!

Народний кобзар Василь Нечепа: "Коли українці разом, то це велика непереможна сила."

З кобзарських мандрів із-за океану повернувся Народний артист України, Лауреат Шевченківської премії Василь Нечепа.

Редакція газети "Деснянська правда" запросила співака на розмову.

Кореспондент газети  Валентина Науменко: "Розкажіть про свої подорожі та враження від поїздки."
Василь Нечепа: "Вражень дуже багато але то здається справа приватна. Подорожі Америкою у мене не вперше, з 1990року коли був у кругосвітньої подорожі, я постійно виступаю в Америці. Тепер можу доповісти, оспівав усі українські школи "Рідна школа" за списком який надали мені у Нью-Йорку в управлінні цих шкіл. Всього таких шкіл у 2001 році було 25. Побував у всіх штатах Америки. Велика держава."

Кореспондент: "Як організовуються ваші поїздки і хто їх фінансує?"
Це проект приватний, ніяких відряджень ніколи не мав, отже всі заходи проводжу за власний кошт. Їду туди звідки запрошення надходять. Літаки,готелі та все інше,при потребі, замовляє та проплачує моя дочка Тетяна. Вона волонтер. Постійно разом із своїм чоловіком шле посилки для потреб війни у штаб АТО. Я усі ці гастролі закордонні проводжу у вільний  час від концертної роботи в Україні. Уже 35 столиць оспівав. Виконую концертні норми в чернігівській філармонії і подорожую. Минулого року оспівав сім європейських держав. Про всі ці мандри можна довідатися в мережі інтернету та Facebook на моїй сторінці. Тепер світ такий.

Кореспондент:"Хто запрошував цього разу?"
У квітні був запрошений до Канади для виступів перед школярами. У день мого від'їзду, 29 березня, прощались у Києві в музичній академії з Анатолієм Авдієвським. Там було прийнято рішення про вшанування цього видатного диригента, керівника хору імені Григорія Верьовки. Провели у Канаді сім благодійних концертів при свічках разом із школярами. Про ці концерти також можна дізнатися на сторінках газети"Хвиля Десни" в Інтернеті.

Кореспондент: "Є багато відомостей з мережі інтернету про ваші виступи в Америці."
Травень місяць я провів у Америці. Це був місяць моєї відпустки і завчасно було заплановано багато заходів. Я жив у Даласі, звідкіля зручно виїздить у всі кінці Америки. Зараз знову як і під час чорнобильської катастрофи люди збирають великі кошти в Україну на потреби війни. Нагадав під час виступів і про Чорнобиль коли збирали кошти на потреби війни у Даласі та околицях міста. 26 квітня 30 років цій сумній даті виповнилось. Потім мандрував через усю Каліфорнію. Треба було добиратися на кінець місяця на північ Америки у штат Вашингтон і Портленд. Але я розпочав мандри з самого півдня, з міста Сан-Дієґо. У Сан-Дієго жив і працював видатний бандурист Григорій Китастий, якому в Україні присвоєно звання "Герой України ". Заспівав школярам на тій сцені де співав славетний бандурист. Поруч з української домівкою проходив великий міжнародний фестиваль індіанського мистецтва.  Нас запросили на цей фестиваль. Спілкувались з нарядженими магами і вождями племен. Оці племена уцілівші з Канади Америки та Мексики і запросили мене до співу. У супроводі кобзи проспівав дві пісні. Цей виступ теж можете знайти у мережі інтернет. Потім довго спілкувались і співали з цими пишно нарядженими індіанцями. У нас дуже багато спільного у символіці і тяжкому житті. Кілька днів жив у професора який за дружину взяв собі київську балерину. Вона цьому індіанцю хлопчика народила. Живуть душа в душу. Він і запрошує з виступом до університету в якому працює. Потім їхав до Лос-Анджелесу. У Лос-Анджелесі жив і працював видатний бандурист Василь Ємець який у 1916-му році співав у Великому театрі, потім у 1917р. жив у Сосниці і брав уроки у Олександр Корнієвського. У 1918р. створив першу в Україні капелу бандуристів імені Тараса Шевченка. Доля цієї капели тяжка. Під час другої світової війни Григорій Китастий перевозив капелу до західної Європи а потім до Детройту в Америку. Там вона і сьогодні славно працює.
У Лос Анжелесі жив прославленій бандурист Василь Ємець. Я вже не вперше поклав квіти До поховання Василя Ємця на знаному цвинтарі у стіні у Голівуді. Наближається сторіччя створення капели бандуристів і нам в Україні треба подумати про вшанування цієї дати, і про вшанування та можливо і про перепоховання Василя Ємця до України. Професор мріяв про це. До дня незалежності не дожив. Десь блукають шість бандур зроблених ним у Америці і багато наукових праць. Ведемо пошуки цієї спадщини. У столиці Каліфорнії, місті Сакраменто, провели великий фестиваль. Збирали кошти на потреби війни. Виступав з духовим оркестром та капелою бандуристів.