«Діаспора може бути мостиком позитиву», – владика Борис Ґудзяк

8 вересня вірні українських греко-католицьких душпастирств Бельгії здійснили спільну прощу до «Матері Вбогих» у селищі Банну поблизу Льєжа. У цьогорічному паломництві також взяли участь українські осередки Німеччини та Нідерландів. Очолив його єпарх українців Франції, Бенілюксу та Швейцарії Борис Ґудзяк. У інтерв’ю «Радіо Свобода» владика розповів про важливість цієї прощі та роль діаспори у об’єднавчому процесі українців.

«Кожна така проща є для нас нагодою задуматися над своїм духовним життям, над примиренням, над тим, що тяжить над нами, що нас принижує та піднімає. Наш народ, який тепер святкує 1025-ліття хрещення, має велику традицію, є й немало пороків, проблем. Вже сини князя Володимира воювали між собою: Святополк убив Бориса і Гліба. Вони стали першомучениками ще за тисячу років до Мартіна Лютера Кінга. Вони виявили страстотерпимість, як Христос, вони прийняли страсті, щоб не мститися», – розповів «Радіо Свобода» владика Борис Ґудзяк.

«Ця проща є для того, щоб ми прощали одне одному. Щоб Бог нам прощав, а він це робить, бо себе віддав за нас. Ми, українці, повинні простити одне одному, ми повинні співпрацювати, ми повинні єднатися», – вважає він.

На запитання, яку роль може відігравати українська діаспора цьому об’єднавчому процесі, владика відповів:

«Діаспора, особливо молода, має особливий шанс – подивитися на український народ із перспективи порівняння з прикладами інших народів. У нас є дуже багато позитивів, є відчуття святого, є ще така літургійність і експліцитна чітка духовність. Але в інших народів є системи, є здорові процеси, які забезпечують мир у житті. Гадаю, ми, до цього приглядаючись, можемо вчитися», – зауважив єпископ.

«Діаспора може бути для нас мостиком певних позитивних речей. Дай боже, щоб вона не стала мостиком негативу», – каже владика Борис. За його переконанням, українцям слід побоюватись демографічної кризи, у якій перебуває Європа. «Європа не хоче дітей, бо діти в подружжі стають дискомфортом, невигодою, тягарем. Вона відмовляється від того, що дає життя. Тому через якихось 25-50 років ми можемо побачити зовсім іншу Європу – арабську чи китайську Європу», – додав він.

Джерело: Vidia

11.09.2013