Питання щодо спадщини

Добрий день! Потрібна консультація. За життя мій дідусь отримав земельну ділянку як пай. Після його смерті спадщина на бабусю та їх дітей (мою маму та дядька) не була оформлена. Вже два роки пройшло, як померла бабуся, аж ось наші родичі знайшли "випадково" документи на земельний пай на ім'я дідуся. Що робити? Чи можна вирішити це питання в нотаріальному порядку, чи необхідно звертатися до суду з заявою про продовження строку прийняття спадщини? І чи визнає суд поважною таку причину, що нам не було відомо про існування такого документу (Державного акту про право прив. власності на зем. ділянку). Ми проживаємо в Закарпатті, а земля на Хмельниччині. Певно, всі питання (суд, нотаріус) треба вирішувати там? Яка перспектива? Дуже дякую за відповідь.

Відповідь юридичного консультанта:

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1272 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо спадкоємець протягом встановленого шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Разом з тим, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

 З наданої Вами інформації, зрозуміло, що бабуся вважається такою що прийняла спадщину дідуся.А після її смерті, її діти прийняли всю спадщину, крім земельної ділянки, про яку їм не було відомо. В цьому разі спадкоємці мають звернутися до суду про визначення додаткового строку для прийняття  спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк,  достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Верховний суд зазначає, що відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, якщо окрім особи, яка подає цей позов і бажає визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, немає інших спадкоємців (за законом чи за заповітом), відповідачем слід притягнути відповідну селищну, сільську, районну або міську раду, які і будуть представляти інтереси територіальної громади.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути визнані: хвороба; відрядження; необізнаність особи з порядком прийняття спадщини та оформлення прав на спадкове майно; необізнаність особи про наявність спадкового майна.

22.10.2013