Питання щодо Закону “Про захист персональних даних”?
Шановні правозахисники прошу Вас поясніть інваліду з дитинства 2 групи, чи порушило керівництво ЦРЛ в особі гол. лікаря та нач.меда моє особисте немайнове право відповідно до ст. 32 Конституції України, ст. 285 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про інформацію», ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», та Етичного Кодексу українського лікаря, коли, не повідомивши пацієнта, тобто мене, надали довідку з конфіденційною інформацією про особу, тобто про мене, Управлінню праці та соцзахисту населення такого змісту з діагнозом: «вроджена вада серця: Тетрада Фалло, операція радикальної корекції тертради Фалло (1988 рік), блокада правої ніжки пучка Гіса, пароксизмальна систолічна мерехтлива аритмія, шлуночкова екстрасистолія, СН ІІ А ступеню, згідно наказу МОЗ України від 21.05.2007 N 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», загальних медичних протипоказань (додаток 6, пункт 9) – за станом здоров’я працювати не може». Мені і досі не відомо з якою метою довідку виписували, приховуючи від мене цей факт. Я про цю довідку дізнався випадково у соцзахисті, коли знову звернувся за допомогою в працевлаштуванні. Спеціаліст соцзахисту повідомила що я не можу працювати відповідно даної довідки за підписом гол. лікаря ЦРЛ і що така довідка є в райдержадміністрації і в облдержадміністрації. Я неодноразово звертався до гол. лікаря ЦРЛ, щоб мені також дали довідку, але отримав відписку, яка не відповідала суті запитання. Чи несе відповідальність, відповідно до п.17 та п.18 положення про МСЕК від 03.12.2009р. №1317, керівник лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я, а саме гол. лікар ЦРЛ за визначений професійний і трудовий прогноз в даній довідці? І зв’язку з усім цим, чи зобов’язана вона і мені також її надати таку ж, яку надала в соцзахист?
Відповідь юридичного консультанта:
Відповідно до Закону “Про захист персональних даних”, поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Крім того, цим Законом визначено, що суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними.
За порушення недоторканості приватного життя, а саме за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміну такої інформації винна особа притягується до кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 182 Кримінального кодексу України.
20.09.2013
