Міжнародна громадська організація«Ми українці»
Єднаймося, українці!

Виставка «З Шевченком у серці…»

Відкриття виставки «З Шевченком у серці…»
(за рік до 200-річчя національного генія України)

Експозиційний задум виставки полягав у презентації традиції вшанування Великого Кобзаря впродовж трьох століть. Його втілили три тематичні блоки: шевченкознавчі студії Михайла Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ ст.; “Шевченківські дні” українських емігрантських інституцій і товариств міжвоєнного часу; мистецький доробок народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка 2013 року Петра Печорного. 

Перший тематичний блок представлено шевченкознавчою спадщиною Михайла Грушевського. Інтерес Грушевського до феномену Тараса Шевченка сягає його гімназійних років. За взірець поета і громадянина він обрав саме образ-символ Великого Кобзаря, звіряючи з ним свої “гадки і мрії”. Під час навчання в університеті М. Грушевський потрапив під опіку свого духовного “хрещеного батька”, одного з найпослідовніших творців культу Тараса Шевченка Олександра Кониського. Своєю знаковою літературознавчою працею “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя” О.Кониський прорік своєму учневі стати послідовником Кобзаря. Саме Грушевський, на думку вчителя, мусив стати для українців Шевченком ХХ століття. 

Упродовж всього життя Михайло Грушевський звіряв свої думки з промовистими словами Тараса. Досконало знаючи тексти поета, досить часто залучав їх до своїх публіцистичних виступів: впізнаваний усіма українцями образ чи фраза підкреслювали спорідненість і співзвучність громадянських позицій двох світочів нашого народу. 

Вшановуючи пам’ять “Апостола правди”, 1895 р. вчений і публіцист започаткував серію шевченкознавчих праць (“Дрібничка до генеалогії Шевченка”, “Портрет Шевченка”, “Шевченків день”, “Пам’ятник Шевченку”, “Шевченко і українська минувшина”, “Українське свято”, “Два ювілеї”, “Свято єднання”, “Шевченкові роковини”, “Шевченкове слово”). Одним із важливих сюжетів публіцистики М.Грушевського стало висвітлення роботи Об’єднаного комітету зі спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку у Києві, з яким від 1908 р. активно співпрацював. 100-літньому ювілею присвятив публіцистичний твір “Шевченкове століття” та документальну публікацію “Матеріали до історії Кирило-мефодіївського брацтва. Признання кирило-мефодіївців” – першу найповнішу добірку матеріалів про братчиків. На початку 1920-х років, перебуваючи в еміграції, започаткував видання з промовистою шевченківською назвою “Борітеся–Поборете!”.

ХХ століття презентоване на виставці добіркою світлин та документів (у копіях) з Національного архіву Чеської Республіки (фонд “Український музей у Празі” – Музей визвольної боротьби України) та Наукового архіву Болгарської академії наук. Ці матеріали виявлено істориком, дослідником міжвоєнної української політичної еміграції, кандидатом історичних наук, доцентом Сумського державного університету Валерієм Власенком. Тематична колекція фотодокументів, оголошень, програм концертів, святкових чи пам’ятних заходів відтворює діяльність українських емігрантських організацій в країнах Європи, Північної та Південної Америки з відзначення шевченківських свят у міжвоєнний період. У цей період українські емігранти та військовополонені щороку відзначали “Шевченківські дні” як національне свято. У ньому брали участь представники усіх політичних напрямів української еміграції того часу – ліберально-демократичного, монархічного, соціалістичного та націоналістичного. Такі свята були засобом вияву національної самоідентичності і самосвідомості українців, які з різних причин опинилися поза межами Батьківщини. 

ХХІ століття на виставці втілили дивовижні твори лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка 2013 року, Народного художника України, професора Київського державного інституту декоративно прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Петра Печорного. Його серія декоративних тарелей за мотивами творів Т.Шевченка, яка разом з автором 6 березня отримала високу відзнаку, експонувалася вперше вже з титулом “лауреата”.

Мистецькою складовою акції став виступ живої легенди сучасного кобзарства, народного артиста України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (2006) В.Г. Нечепи.