Чи має право подружжя працювати на державному підпримстві у безпосередній підпорядкованості один одному?

Я працюю оператором (не матеріально відповідальна особа) на держпідприємстві енергетичного комплексу, мій чоловік майстер і мій безпосередній начальник. Чи поширюється на нас заборона спільної роботи на одному і тому ж підприємстві в безпосередньому підпорядкуванні. Дякую.

Відповідь юридичного консультанта:

У відповідності до ст. 25-1 Кодексу законів про працю України, на підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством. Серед актів законодавства, які діють в цій сфері, є Постанова Раднаркому УРСР від 04 червня 1933 року «Про суміщення посад і службу родичів в установах, на підприємствах та в організаціях усуспільненого сектора». Зазначена постанова може вважатись чинною в силу Закону України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року, оскільки безпосередньо не суперечить законам України, ухваленим після проголошення незалежності України, а навпаки розвиває їх положення. Відповідно до п. 16 вказаної постанови, забороняється сумісна служба на одному підприємстві осіб, що знаходяться у близькій спорідненості або свояцтві (зокрема, подружжя), якщо їх служба пов’язана з безпосередньою підпорядкованістю чи підконтрольністю один одному. Отже, за загальним правилом на Вас поширюється заборона спільної роботи на підприємстві.

Згідно з пунктом 17 зазначеної Постанови винятки можуть допускатися стосовно:

1. працівників, які займають безпосередньо підпорядковані або підконтрольні виборні посади;
2. спеціалістів сільського господарства, які працюють у державних сільськогосподарських підприємствах і організаціях, а також у науково-дослідних установах з сільського господарства, розташованих у сільській місцевості;
3. працівників лінійних підприємств залізничного транспорту, крім головних бухгалтерів та касирів цих підприємств;
4. працівників плаваючого складу суден річкового флоту і працівників експлуатаційних підприємств та організацій річкового транспорту (за винятком розташованих в обласних центрах), крім головних бухгалтерів і касирів цих підприємств та організацій;
5. працівників шляхових організацій, які здійснюють експлуатацію автомобільних шляхів загального користування, крім головних бухгалтерів та касирів цих організацій;
6. працівників з експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних і станційних споруд зв’язку, радіо та телебачення;
7. працівників будівельно-монтажних і мостобудівних поїздів, механізованих колон та інших пересувних спеціальних будівельних формувань, крім головних бухгалтерів та касирів цих організацій;
8. лікарів лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладів охорони здоров’я;
9. наукових і педагогічних працівників, лекторів, бібліотекарів і бібліографів у всіх наукових, навчальних та виховних закладах;
10. артистів, художників і музикантів державних театрів, художніх колективів і студій;
11. працівників польових геологічних експедицій, партій, загонів і дільниць;
12. спеціалістів лісового і водного господарства, працівників освіти, медичних працівників, працівників культурно-освітніх закладів, працівників підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування споживчої кооперації, які працюють у сільській місцевості;
13. працівників ставкових і озерних рибоводних господарств, рибоводних заводів, нерестово-вирощувальних господарств та риборозплідників, крім головних бухгалтерів та касирів цих підприємств.