Добрий вечір. Дуже прошу, підкажіть мені вирішення моєї проблеми. Річ у тому, що 09.09.14 помер батько мого чоловіка (мати померла ще 9 років тому). У них із мамою було четверо дітей, мій чоловік — наймолодший. Батько з покійною мамою 10 років тому, коли ми з чоловіком одружилися, склали заповіт (який зареєстрували в сільраді) на племінницю чоловіка (доньку його рідної сестри). Але через рік у нас народився син (зараз йому у зв’язку з родовою травмою оформили інвалідність).
Зараз сестра переїхала жити в батьківський будинок і абсолютно нічим не хоче ділитися, пояснюючи це тим, що заповіт оформлений на її доньку. Якщо я правильно розумію, майно має ділитися на чотирьох, навіть незважаючи на те, що старший брат помер 9 років тому раніше матері, а середній виїхав на ПМП до Росії. Адже на онуку переписаний тільки будинок, а те, що в будинку і навколо нього — усе їхнє спільне.
І ще одне: у батьків було два земельні паї — один обробляє сестра, а за інший батько чоловіка отримував гроші за оренду. Сестра хоче забрати і той, і інший. Як можна оформити його на чоловіка? Тільки через район (Немирівський), тому що в сільраді в неї всі найкращі подруги.
Заздалегідь дуже вдячна Вам за витрачений на мене час. Дуже чекаю на детальну відповідь!
Відповідь юридичного консультанта:
Насамперед необхідно визначити, яким чином здійснюється право на спадкування. Для того щоб отримати право на спадщину, спадкоємцям необхідно відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Це потрібно зробити протягом 6 місяців після відкриття спадщини, тобто після смерті батька. Заява подається за місцем відкриття спадщини (підпункт 3.3 пункту 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України). При цьому необхідно звернутися до нотаріуса, який діє в межах нотаріального округу, де проживав спадкодавець.
Після 2009 року з’явилася можливість звертатися із заявами про прийняття спадщини не тільки до державних нотаріальних контор, але й до приватних нотаріусів. Тому, якщо в нотаріальному окрузі є приватні нотаріуси, можна звернутися і до них. Головне — зробити це до закінчення 6-місячного строку, оскільки спадкоємець, який у цей строк не прийняв спадщину, спадкоємцем не вважається. Також не може вважатися спадкоємцем Ваш син, оскільки він народився через рік після відкриття спадщини та спливу строків для її прийняття.
Виходячи з описаних Вами умов, батько заповів племінниці чоловіка лише батьківський будинок. У такому разі щодо цього будинку застосовується спадкування за заповітом, а не за законом. Саме таке загальне правило передбачене ст. 1223 Цивільного кодексу України.
Винятком із правила спадкування за заповітом є право на обов’язкову частку у спадщині. Йдеться про випадки, передбачені ст. 1241 Цивільного кодексу України, і стосується малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх, але непрацездатних вдівців, дітей або батьків спадкодавця. Ці категорії осіб мають право на половину тієї частки, яку вони отримали б за законом. У зв’язку з цим, лише якщо Ваш чоловік є непрацездатним, він має право претендувати на половину частки, яку отримав би за законом. Тобто якщо за законом він отримав би 1/4 будинку, то за обов’язковою часткою — 1/8 будинку. Якщо ж Ваш чоловік є працездатним, то за заповітом будинок має перейти у власність спадкоємця, зазначеного в заповіті, тобто племінниці, якщо вона прийме спадщину.
Що стосується майна, не охопленого заповітом, то відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України його спадкування здійснюється за законом. Тобто, як Ви правильно зазначили, решта майна має ділитися порівну між чотирма особами — дітьми, які належать до першої черги спадкування (ст. 1261 Цивільного кодексу України). Якщо хтось зі спадкоємців не прийме спадщину, тоді вона розподіляється між тими, хто її прийняв.
Для оформлення свідоцтва про право на спадщину необхідно подати нотаріусу підтверджувальні документи, зокрема сертифікати на право на земельну частку (пай), а також інші відповідні документи.